Основні методи видалення старої фарби.
Перший – механічний. У цьому випадку фарбу відскаблюють будь-яким відповідним інструментом – від наждачного паперу та шпателя до стамески або навіть сокири.
Для очищення великої поверхні можна використовувати спеціальні інструменти, наприклад – дриль з придатними для роботи насадками або шліфувальну машинку.
Термічний метод видалення фарби вимагає вправності та присутності помічника. Його суть полягає в прогріві пофарбованої поверхні і подальшому видаленні фарби, що розтріскалася від жару. Для цього використовують будівельний фен або пальник. Але цей метод має низку недоліків. Він пожежонебезпечний, а також найчастіше виводить недостатньо потужні прилади з ладу. Крім того, не можна застосовувати нагрівання під час очищення металевої або пластикової основи, з обережністю його застосовують і для дерева. У багатоквартирному будинку є ризик ненароком пошкодити проводку. До того ж, фарба починає виділяти токсини.
Менш небезпечним вважається хімічне очищення. Пофарбований шар покривають особливим складом-змиванням, що руйнує його структуру, а потім механічно видаляють. Основний недолік хімічних змивок – запах, що виділяється в процесі розчинення. Слід працювати у респіраторі, а також забезпечити гарне провітрювання.
Для кожного виду фарби використовують свою змивку. Для свіжої олійної фарби можна використовувати звичайний розчинник. Змивки можуть випускатися у різних формах, наприклад, у вигляді рідини або гелю. Рідкі склади можна розпорошити, інші наносять пензлем або валиком.